швидкоминучий
ШВИДКОМИНУЧИЙ, а, е. Те саме, що скороминущий. За цей рік він став не тільки старшим, а й дорослішим. Все зовнішнє і швидкоминуче втратило для нього будь-яку цінність (Голов., Тополя.., 1965, 180); А. Кримський збагнув, що й улюблена ним філологія ніколи не була цариною "чарівних слів", а тільки полем безугавної битви.. Та й сам Кримський неодноразово попадав у таку коловерть.. Щоправда, перемоги були значними і не швидкоминучими, а поразки прохоплювалися рідше (Рад. літ-во, 10, 1971, 14).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | швидкоминучий | швидкоминуча | швидкоминуче | швидкоминучі |
Родовий | швидкоминучого | швидкоминучої | швидкоминучого | швидкоминучих |
Давальний | швидкоминучому | швидкоминучій | швидкоминучому | швидкоминучим |
Знахідний | швидкоминучий, швидкоминучого | швидкоминучу | швидкоминуче | швидкоминучі, швидкоминучих |
Орудний | швидкоминучим | швидкоминучою | швидкоминучим | швидкоминучими |
Місцевий | на/у швидкоминучому, швидкоминучім | на/у швидкоминучій | на/у швидкоминучому, швидкоминучім | на/у швидкоминучих |