шевровий
ШЕВРОВИЙ, а, с. Прикм. до шевро. Він незграбно сповз з полу і, похитнувшись, підтягнув обшите шевровими леями галіфе (Речм., Весн. грози, 1961, 122); // Пошитий, зробл. з шевро. Мусій Ступак вдягнувся по-святковому: чорна піджачна пара, неодмінний строкатий галстук й жовті шеврові черевики... (Сміл., Зустрічі, 1936, 33); Командуючий пішов до дверей, твердо ступаючи короткими ногами в блискучих шеврових чоботях (Перв., Дикий мед, 1963, 355).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | шевровий | шеврова | шеврове | шеврові |
Родовий | шеврового | шеврової | шеврового | шеврових |
Давальний | шевровому | шевровій | шевровому | шевровим |
Знахідний | шевровий, шеврового | шеврову | шеврове | шеврові, шеврових |
Орудний | шевровим | шевровою | шевровим | шевровими |
Місцевий | на/у шевровому, шевровім | на/у шевровій | на/у шевровому, шевровім | на/у шеврових |