шило
ШИЛО, а, с. Інструмент у вигляді загостреного металевого або кістяного стержня з ручкою, який використовується перев. для проколювання дірок. - Стара півмітки з скрині виймає, старий чобіт розглядає та копирсає шилом (Коцюб., І, 1955, 143); І в наш час для підшивки валяного взуття використовують кістяні шила (Археол., VIII, 1953, 31); *У порівн. Я побачив жіночу постать перед собою, люту та страшну.. Ніс гострою швайкою схилився униз, а підборіддя кривим шилом піднялося вгору (Мирний, IV, 1955, 332).
^ Вилізло (виткнулося) шило з мішка - щось стало явним, помітним, очевидним. - Олена - хіба не вгадав, що її звати Олена? - Ха-ха! а може, і не Олена? - ..З другої хати гукала хазяйка.- Усте, де ти там щезла! Ага, ось воно й вилізло шило з мішка (Коцюб., II, 1955, 210); Захопити шилом патоки див. захоплювати; Його (ваше і т. ін. ) й шило голить (голило) - йому, вам тощо везе, щастить. Ваше й шило б голило, а наш і ніж не бере (Укр.. присл.., 1963, 117); Крутитися (сіпатися, соватися і т. ін. ), як (мов, наче і т. ін. ) на шилі [сидіти] (на шило сісти) - неспокійно поводити себе, часто міняючи положення тіла. І що цікавого? Крутиться, як на шилі. І штовхається! (Вишня, І, 1956, 160); [Марко:] Та сиди вже сумирно, не совайся, а то наче на шилі сидиш (Мороз, П'єси, 1959, 64); Він сіпався, неначе на шило сів (Коп., Лейтенанти, 1947, 162); Міняти (виміняти, проміняти і т. ін. ) шило на швайку (на мило, на мотовило) - невигідно міняти що-небудь на щось. Проміняв шило на мило (Номис, 1864, № 10606); Проміняв шило на мотовило (Укр.. присл.., 1955, 233); Ухопити шилом (на шило) патоки див. патока; Шила в мішку не втаїш (не утаїш, не сховаєш, не сховати); Шила не сховає міх; Шило в мішку не втаїться - про щось явне, чого не можна приховати. То ж кажуть - шила в мішку не втаїш і од жіночого ока не сховаєшся (Мирний, І, 1954, 64); Орися підійшла до тернових кущів і сказала, дивлячись прямо в обличчя Василеві: - Шила й то в мішку не утаїш. Нуди тебе сховаєш од матері? (Автом., Так народж. зорі, 1960, 229); А пора вже як прийшла. Двох синів собі знайшла. Не сховаєш в мішку шила (Манж., Тв., 1955, 201);-А вже коли знає цеховий, то шила не сховає міх ... Виходить - Мелашка наша є з ними? (Ле, Хмельницький, І, 1957, 135); Воно викриється, хто це зробив [убив Грицька],- шило в мішку не втаїться! (Гр., II, 1963, 461); Шилом моря не нагрієш - неможливо щось зробити, здійснити. Часто Дмитро Снігур згадував слова Маценка, що шилом моря не нагрієш (Автом., Щастя.., 1959, 49); Шилом ніде (нікуди) ткнути див. тикати1.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | шило | шила |
Родовий | шила | шил |
Давальний | шилу | шилам |
Знахідний | шило | шила |
Орудний | шилом | шилами |
Місцевий | на/у шилі | на/у шилах |
Кличний | шило | шила |
шити
ШИТИ, шию, шиєш, недок. 1. перех. і неперех., чим, на чому і без додатка. Скріплювати, з'єднувати ниткою за допомогою голки частини чого-небудь (тканини, шкіри і т. ін. ). У хаті свічка горить. Хазяїн шиє, якусь полу від кожуха строчить (Вовчок, І, 1955, 297); Набрала я додому роботи, сиджу та шию (Н.-Лев., III, 1956, 271); - Нащо ти виключила [приймач]? - спитала Олена, переставши шити на машині (Головко, І, 1957, 486); // перен., розм. Видавати звуки, що нагадують строчіння на швейній машині. Чути, як шиють кулемети, гупають міни, рвуться гранати (Ю. Янов., Мир, 1956, 204).
Шити на живу нитку - зшивати як-небудь, аби трималося.
2. перех. Виготовляти одяг, взуття і т. ін., з'єднуючи. його частини нитками. Що б то був за швець, коли б усім на один копил чоботи шив! (Укр.. присл.., 1963, 94); Молодиця шила, на заздрість другим, розкішний-очіпок з шматини, якою пани оббивають стільці (Коцюб., II, 1955, 78); Шиє ненька рукавиці сину (Тер., Ужинок, 1946, 17); - Що ж думаєте робити? - Поки. що візьмусь за батькове ремесло. Буду людям чоботи шити, такі, щоб і води не пропускали, і не тісні були (Стельмах, І, 1962, 648).
3. неперех. Вишивати, розшивати чим-небудь. Мати не знала. Дивувалась, що се таке Мар'яну спіткало? Чи не пристріт? Сяде шити - Не те вишиває (Шевч., І, 1963, 151); Настя шила й очей не підводила, їй здавалось, що вона вистеляв тими квітками та рушниками стежку до своєї долі. Вишивала вона червону квітку (Н.-Лев., VI, 1966, 365); Край калини шовком шиє Любая дівчина (Рудая., Вибр., 1949, 42); // перех.,чим і без додатка. Оздоблювати чимось тканину, вишиваючи, роблячи мережку тощо. Я їй вишиваю сорочки, учу, як мережки шити (Мирний, І, 1954, 75); [Принцеса:] Візьміть моє червоне покривало, не день, не два його я шовком шила (Л. Укр., II, 1951, 211).
^ Бреше, як (наче, неначе і т. ін. ) шовком шиє див. шовк; Шовком шити: а) виявляти лагідність; б) бути розважливим.
4. перех. і неперех., розм. Замовляти, виготовляти одяг, взуття де-небудь, у когось. - І цей має [гроші],- обізвався один келейник [келійник], - бо часто шив одежу! О, цей любить чепуритись! (Н.-Лев., III, 1956, 365); Шити в ательє.
5. перех., спец. Виготовляти щось (зошити, книжки і т. ін. ), скріплюючи його частини нитками, дротом. Шити журнал ; // Прикріплювати, скріплювати дошки цвяхами, шпонами і т. ін. Шити шалівку.
^ Шити в дурні кого - хитрістю, обманом ставити кого-небудь у незручне, смішне становище. Вчора йому на ковзанці "Левку, миленький" співала, а сьогодні вже в дурні шиє. Жінку з якого боку не поверни - одне лукавство побачиш (Стельмах, І, 1962, 152).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | шию | шиємо |
2 особа | шиєш | шиєте |
3 особа | шиє | шиють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | шитиму | шитимемо |
2 особа | шитимеш | шитимете |
3 особа | шитиме | шитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | шив | шили |
Жіночий рід | шила | |
Середній рід | шило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | шиймо | |
2 особа | ший | шийте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | шиючи | |
Минулий час | шивши |