шинеля
ШИНЕЛЯ див. шинель.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | шинеля | шинелі |
Родовий | шинелі | шинель |
Давальний | шинелі | шинелям |
Знахідний | шинелю | шинелі |
Орудний | шинелею | шинелями |
Місцевий | на/у шинелі | на/у шинелях |
Кличний | шинеле | шинелі |
шинель
ШИНЕЛЬ, ШИНЕЛЯ, і, ж. Верхній формений одяг особливого крою - із складкою на спині й хлястиком (перев. для військових, певної категорії учнів, службовців і т. ін. ). Чоловік навіть не роздягся, не скинув форменої шинелі невідомого мені відомства (Ле, Право.., 1957, 9); Давид мовчки й обережно сховав листа аж під шинель (Головко, II, 1957, 124); Микола Щорс наближався. Стрункий, в сірій кавалерійській шинелі, з нагайкою (Довж., І, 1958, 161); Перед очима, сіра шинеля, а ззаду в шию хтось диха ... (Коцюб., II, 1955, 189); Надворі, при денному світлі, постать Дороша зробила на Оксена ще гірше враження: шинеля теліпалася на ньому, як на кілку (Тют., Вир, 1964, 102); *Образно. Досягши будинку, Блажено теж завернув на східці, піднявся до дверей. Шинелі перед ним розступилися, пропускаючи, всередину (Гончар, III, 1959, 140). ;
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | шинель | шинелі |
Родовий | шинелі | шинелей |
Давальний | шинелі | шинелям |
Знахідний | шинель | шинелі |
Орудний | шинеллю | шинелями |
Місцевий | на/у шинелі | на/у шинелях |
Кличний | шинеле | шинелі |