шинкарка
ШИНКАРКА, и, ж., заст. Жін. до шинкар. - Путе ж, хлопці, швидко, шпарко! Музики, заграйте! Гей, шинкарю! Гей, шинкарко! Горілки давайте! (Г.-Арт., Байки.., 1958, 75); Шинкарка Параска, висока, гарна молодиця, одіта в святкове серед будня, наміряла хлопцеві горілки (Вас., Вибр., 1954, 171); На горі, горі Стояла корчма, Що у тій корчмі Шинкарка жила (Перв., Слов. балади, 1946, 26).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | шинкарка | шинкарки |
Родовий | шинкарки | шинкарок |
Давальний | шинкарці | шинкаркам |
Знахідний | шинкарку | шинкарок |
Орудний | шинкаркою | шинкарками |
Місцевий | на/у шинкарці | на/у шинкарках |
Кличний | шинкарко | шинкарки |