шинкарів
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | шинкарів | шинкарева | шинкареве | шинкареві |
Родовий | шинкаревого | шинкаревої | шинкаревого | шинкаревих |
Давальний | шинкаревому | шинкаревій | шинкаревому | шинкаревим |
Знахідний | шинкарів, шинкаревого | шинкареву | шинкареве | шинкареві, шинкаревих |
Орудний | шинкаревим | шинкаревою | шинкаревим | шинкаревими |
Місцевий | на/у шинкаревому, шинкаревім | на/у шинкаревій | на/у шинкаревому, шинкаревім | на/у шинкаревих |
шинкар
ШИНКАР, я, ч., заст. Власник шинку або прода
вець у ньому. Мина крикнув на шинкаря. Шинкар виніс пляшку горілки (Н.-Лов., II, 1956, 124); Що робити з шинкарями і мірошниками - на тому світі й досі не знають, бо шинкарі всього не доливають, а мірошники завжди беруть зайвину мірчука (Стельмах, і, 1962, 146); *Образно. Царям, всесвітнім шинкарям, І дукачі, і таляри, І пута кутії пошли (Шевч., II, 1963, 383),
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | шинкар | шинкарі |
Родовий | шинкаря | шинкарів |
Давальний | шинкареві, шинкарю | шинкарям |
Знахідний | шинкаря | шинкарів |
Орудний | шинкарем | шинкарями |
Місцевий | на/у шинкарі, шинкареві | на/у шинкарях |
Кличний | шинкарю | шинкарі |