шипіння
ШИПІННЯ, я, с. Дія за знач. шипіти і звуки, утворювані цією дією. Ракета із шипінням летіла в яр (Тют., Вир, 1964, 317); Хвиля з шипінням торкалася його маленьких ніг (Собко, Скеля.., 1961, 13); 3 кухні долинає тихе шипіння примуса (Шовк., Інженери, 1956, 9); Шипіння грамофона, до якого Гайсин ще вчора ставився байдуже, сьогодні видалось йому за гадюче (Панч, На калин. мості, 1965, 162); Уже в сінях він чує бідкання Царини і .. шипіння брата (Стельмах, І, 196Д, 110).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | шипіння | шипіння |
Родовий | шипіння | шипінь |
Давальний | шипінню | шипінням |
Знахідний | шипіння | шипіння |
Орудний | шипінням | шипіннями |
Місцевий | на/у шипінні | на/у шипіннях |
Кличний | шипіння | шипіння |