шкабарчати
ШКАБАРЧАТИ, чу, чиш, недок., розм. Говорити невиразно, незрозуміле; бубоніти. - І що воно шкабарчить там, вилупок! - розсердилася мати.- Ходить по хатах, слухає, де хто що плеще язиком, та й собі тієї ж... (Вас., І, 1959, 199); Щось озивається збоку. Що воно там, шкабарчить? (Кол., На фронті.., 1959, 140); *Образно. Все.. було незвичайне, незнайоме, чуже: і оцей жалюгідний ліс, і безлюдне шосе, і навіть птахи, які шкабарчали над головою в Михайла набридливо, нахабно і насмішкувато (Загреб., Європа 45, 1959, 35).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | шкабарчу | шкабарчимо |
2 особа | шкабарчиш | шкабарчите |
3 особа | шкабарчить | шкабарчать |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | шкабарчатиму | шкабарчатимемо |
2 особа | шкабарчатимеш | шкабарчатимете |
3 особа | шкабарчатиме | шкабарчатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | шкабарчав | шкабарчали |
Жіночий рід | шкабарчала | |
Середній рід | шкабарчало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | шкабарчімо | |
2 особа | шкабарчи | шкабарчіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | шкабарчачи | |
Минулий час | шкабарчавши |