шкапка
ШКАПКА, и, ж. Зменш.-пестл. до шкапа 1. Яник десятник, як на той світ провалився. Уже я й село обійшов, і у тарантасі добре виспався, а коней нема. Надвечір вже пригнали двох шкапок з лошатами (Стор., І, 1957, 78); Зоставалась у нас ще шкапка добра та коза ледача, і їх пан узяв за подушне (Морд., І, 1958, 42).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | шкапка | шкапки |
Родовий | шкапки | шкапок |
Давальний | шкапці | шкапкам |
Знахідний | шкапку | шкапок |
Орудний | шкапкою | шкапками |
Місцевий | на/у шкапці | на/у шкапках |
Кличний | шкапко | шкапки |