шлаковик
ШЛАКОВИК, а, ч., мет. Спеціальна камера в нижній частині мартенівської печі, де під час плавлення руди збираються пил і дрібні частинки шлаку. На багатьох заводах проводяться роботи з механізації таких трудомістких операцій, як чищення і мащення виливниць, чищення шлаковиків, завантаження руди й вапняку до мульд (Ком. Укр., 8, 1965, 28).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | шлаковик | шлаковики |
Родовий | шлаковика | шлаковиків |
Давальний | шлаковикові, шлаковику | шлаковикам |
Знахідний | шлаковик | шлаковики |
Орудний | шлаковиком | шлаковиками |
Місцевий | на/у шлаковику | на/у шлаковиках |
Кличний | шлаковику | шлаковики |