шмагнути
ШМАГНУТИ, ну, неш, док., перех. і неперех. Однокр. до шмагати. Григор шмагнув пужалном гнідого (Гуц., Скупана.., 1965, 19); [Свирид:] Вітер із снігом так і шмагне в очі... (Коцюб., І, 1955, 142); В обличчя ударив вітер, жбурнув жменю гострих сніжинок і різко шмагнув по колінах (Рибак, Що сталося.., 1947, 123); *Образно. Дівчина зблідла, шмагнула Дмитра лютим поглядом і одвернулась (Жур., Звич. турботи, 1960, 173).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | шмагну | шмагнемо |
2 особа | шмагнеш | шмагнете |
3 особа | шмагне | шмагнуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | шмагнув | шмагнули |
Жіночий рід | шмагнула | |
Середній рід | шмагнуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | шмагнімо | |
2 особа | шмагни | шмагніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | шмагнувши |