шолуді
ШОЛУДІ, ів, мн., розм. Струпи (перев. на голові); парші. Аби голова, а шолуді будуть (Номис, 1864, № 5428); // Захворювання шкіри. Чума, война [війна], харцизтво, холод. Короста, трясця, парші, голод; За сими ж тут стояли в ряд: Холера, шолуді, бешиха І всі мирянські, знаєш, лиха. Що нас без милості морять (Котл., І, 1952, 127).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | шолуді | |
Родовий | шолудів | |
Давальний | шолудям | |
Знахідний | шолуді | |
Орудний | шолудями | |
Місцевий | на/у шолудях | |
Кличний | шолуді |