шпільтиш
ШПІЛЬТИШ, -а, ч., муз. Пульт управління органом, де містяться ігрові механізми – мануали та педальна клавіатура і темброві – вмикачі регістрів; можуть бути наявні і динамічні – швелери, різні нижні важелі або кнопки для включення копул та переключення комбінацій з банка пам'ятi регістрових комбінацій та пристроїв для включення органу.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | шпільтиш | шпільтиші |
Родовий | шпільтиша | шпільтишів |
Давальний | шпільтишеві, шпільтишу | шпільтишам |
Знахідний | шпільтиш | шпільтиші |
Орудний | шпільтишем | шпільтишами |
Місцевий | на/у шпільтиші, шпільтишу, шпільтишеві | на/у шпільтишах |
Кличний | шпільтишу | шпільтиші |