штабельований
ШТАБЕЛЬОВАНИЙ, а, е, спец. Дієпр. пас. мин. ч. до штабелювати.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | штабельований | штабельована | штабельоване | штабельовані |
Родовий | штабельованого | штабельованої | штабельованого | штабельованих |
Давальний | штабельованому | штабельованій | штабельованому | штабельованим |
Знахідний | штабельований, штабельованого | штабельовану | штабельоване | штабельовані, штабельованих |
Орудний | штабельованим | штабельованою | штабельованим | штабельованими |
Місцевий | на/у штабельованому, штабельованім | на/у штабельованій | на/у штабельованому, штабельованім | на/у штабельованих |