штрафник
ШТРАФНИК, а, ч., розм. Військовослужбовець, направлений рішенням суду в спеціальну дисциплінарну частину. - Бери своїх хлопців і швидко вперед! На придачу маєш ще один штурмовий взвод.- Це оті штрафники? - спохмурнів Білогруд (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 315); Сидів тепер Королевич поруч із поручиком і катувався. Солдатові ще туди-сюди - обійдеться гауптвахтою, а офіцерові має бути гірше: зашлють у піхоту, на позиції в штрафники... (Смолич, Мир.., 1958, 363).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | штрафник | штрафники |
Родовий | штрафника | штрафників |
Давальний | штрафникові, штрафнику | штрафникам |
Знахідний | штрафника | штрафників |
Орудний | штрафником | штрафниками |
Місцевий | на/у штрафнику, штрафникові | на/у штрафниках |
Кличний | штрафнику | штрафники |