штурвальчик
ШТУРВАЛЬЧИК, а, ч. Зменш, до штурвал 2. Притримуючи головні телефони. Липа посилено обертав штурвальчики компенсатора (Логв., Давні рани, 1961, 31); Верстати не чорного кольору, а приємних зеленувато-блакитних тонів.. Матово поблискують пластмасові рукоятки штурвальчиків (Наука.., З, 1962, 9).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | штурвальчик | штурвальчики |
Родовий | штурвальчика | штурвальчиків |
Давальний | штурвальчикові, штурвальчику | штурвальчикам |
Знахідний | штурвальчик | штурвальчики |
Орудний | штурвальчиком | штурвальчиками |
Місцевий | на/у штурвальчику | на/у штурвальчиках |
Кличний | штурвальчику | штурвальчики |