штурм
ШТУРМ, у, ч. 1. Рішуча атака укріплення, опорного пункту, фортеці ворога. Барикади впали, вояки штурмом вдиралися на ринок (Фр., VI, 1951, 160); Коли третій штурм було відбито. Сагайдачний зібрав коло себе отаманів (Тулуб, Людолови, II, 1957, 109); [Касьянов:] При штурмі Вердена щільність артвогню була 187,8 ствола на кілометр (Дмит., Драм. тв., 1958, 116); Отож настала тиша, коли не брати до уваги окремих штурмів та атак, що відбувалися на різних ділянках фронту з обох боків... (Кучер, Голод, 1961, 81); // перен. Оволодіння чим-небудь, освоєння чого-небудь шляхом переборювання якихось труднощів. Рішучий штурм таємниць крижаного материка почався під час Міжнародного геофізичного року - в 1957-1958 рр. (Наука.., 6, 1962, 46); В штурмі Всесвіту, як і в ряді інших найважливіших галузей наукового й технічного прогресу. Радянським Союз іде в авангарді людства (Рад. Укр., 5.УІІІ 1962, 3); // перен. Рішуча, активна дія для досягнення чого-небудь. В жовтні 1917 року ленінська партія більшовиків повела трудящі маси на штурм старого світу (Цюпа, Україна.., 1960. 42); Першими вирушили на штурм самодержавства, за торжество комуністичних ідей російські робітники. Це пам'ятатиме довіку все людство (Рильський, IX, 1962, 149).
^ Брати (узяти і т. ін. ) штурмом: а) здобувати якесь укріплення рішучою атакою. Міст через Рейн треба було брати штурмом (Загреб., Європа. Захід, 1961, 98); Полки дивізії, підтримані з Литовського півострова, вночі взяли штурмом Турецький вал і переслідують ворога (Ю. Янов., II, 1958, 239); б) активно, рішуче наступати на кого-, що-небудь, домагатися когось, чогось; На штурм1 - команда розпочинати атаку якогось укріплення. Зробився Турн несамовитий, Ярився, лютував неситий..- На штурм, на штурм! - своїм кричав (Котл., І, 1952, 214); На штурм іти (піти, кидатися, кинутися і т. ін.)- починати рішучу атаку. - Стояли ми, стояли, коли десь уже з півночі приходить наказ: іти на штурм (Тют., Вир, 1964, 261); З усіх боків нестримно кидаються на штурм Давид-городка партизани (Шиян, Партиз. край, 1946, 200).
2. розм. Те саме, що штурмівщина. [Ольга:] За цей рік у тебе техніка використовувалась погано, ривки, штурми дали такі цифри (Корн., II, 1955, 162); Кореспонденція малює картину штурму в складальному цеху (Автом., В. Кошик, 1954, 3); Варя Кочубей думала, що вивчити щось у книжці або розв'язати задачу можна штурмом, однією натугою (Ткач, Плем'я.., 1961, 63).
3. заст. Шторм. Еней кричить, що «я Нептуну Півкопи грошей в руку суну. Аби на морі штурм утих» (Котл., І, 1952, 68).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | штурм | штурми |
Родовий | штурму | штурмів |
Давальний | штурмові, штурму | штурмам |
Знахідний | штурм | штурми |
Орудний | штурмом | штурмами |
Місцевий | на/у штурмі | на/у штурмах |
Кличний | штурме | штурми |
штурма
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | штурма | штурми |
Родовий | штурми | штурм |
Давальний | штурмі | штурмам |
Знахідний | штурму | штурми |
Орудний | штурмою | штурмами |
Місцевий | на/у штурмі | на/у штурмах |
Кличний | штурмо | штурми |