шуканина
ШУКАНИНА, и, ж., розм. Метушливі розшуки, тривале шукання. Тут незабаром прилетів патруль, Знялась заметня, тривога, шуканина, І дівчину знайшли (Л. Укр., І, 1951, 115); Почала [Левантина] нишпорити по закамарку, мацаючи в темряві руками, але не знаходила нічого. Нарешті після довгої шуканини, аж у далекому кутку, під ліжком, налапала якусь залізну річ (Гр., II, 1963, 290); Вона хотіла була вести мене до доброї хати, що дешево продавали пересельці, ідучи на степи. Та я сказала, що втомилася, аж хвора через свою шуканину, обіцяла приїхати іншим часом (Барв., Опов.., 1902, 379).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | шуканина | шуканини |
Родовий | шуканини | шуканин |
Давальний | шуканині | шуканинам |
Знахідний | шуканину | шуканини |
Орудний | шуканиною | шуканинами |
Місцевий | на/у шуканині | на/у шуканинах |
Кличний | шуканино | шуканини |