ябедничати
ЯБЕДНИЧАТИ, аю, аєш, недок., розм. Доносити, скаржитися кому-небудь на когось, обмовляти кого-небудь. - Ми з ним розправимося, щоб не ябедничав, щоб не видавав своїх,- порядкував Довбня (Мирний, IV, 1955, 113); - Поговори мені, то договоришся! - Може, побіжиш панові ябедничати? (Стельмах, І, 1962, 93).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ябедничаю | ябедничаємо |
2 особа | ябедничаєш | ябедничаєте |
3 особа | ябедничає | ябедничають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ябедничатиму | ябедничатимемо |
2 особа | ябедничатимеш | ябедничатимете |
3 особа | ябедничатиме | ябедничатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | ябедничав | ябедничали |
Жіночий рід | ябедничала | |
Середній рід | ябедничало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ябедничаймо | |
2 особа | ябедничай | ябедничайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | ябедничаючи | |
Минулий час | ябедничавши |