ягнятко
ЯГНЯТКО, а, с. Зменш.-пестл. до ягня. Як гнали отару через луг, де не взявся сірий вовк і потяг нишком ягнятко в діброву... (Мирний, II, 1954, 58); В кошарі було шестеро овець. Ще ягнятками їх одержала мати із колгоспної ферми за добрий приплід (Панч, Гарні хлопці, 1959, 44); [Xортевич:] Ярчуку довіряти можна? [Ружевський:] О, то є хитра бестія! То в пройдисвіт, що хоче здаватись ягнятком (Мик., І, 1957, 398); *У порівн. [Бичок (до Олени) :] Чого ж ти так скоса на мене поглядаєш, ніби ягнятко на вовка?.. (Кроп., І, 1958, 452); Роза-нейни зробилась лагідною, немов ягнятко, яке щойно народилось (Томч., Готель.., 1960, 278).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ягнятко | ягнятка |
Родовий | ягнятка | ягняток |
Давальний | ягняткові, ягнятку | ягняткам |
Знахідний | ягнятко | ягняток |
Орудний | ягнятком | ягнятками |
Місцевий | на/у ягнятку | на/у ягнятках |
Кличний | ягнятку | ягнятка |