ядерник
ЯДЕРНИК, а, ч. Фахівець з ядерної фізики. Ядерник, котрий віщував астрофізиці розгадку фундаментальних законів світобудови, безперечно мав рацію (Наука.., 7, 1970, 20).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ядерник | ядерники |
Родовий | ядерника | ядерників |
Давальний | ядерникові, ядернику | ядерникам |
Знахідний | ядерника | ядерників |
Орудний | ядерником | ядерниками |
Місцевий | на/у ядернику, ядерникові | на/у ядерниках |
Кличний | ядернику | ядерники |