язичковий
ЯЗИЧКОВИЙ, а, е. 1. Стос. до язичка, з язичком; який нагадує собою язичок. Усі різновиди духових інструментів, які тепер побутують серед народу, за способом звукодобування можна поділити на три основні групи: амбушурні (ріг, трембіта, труба), свистячі (різноманітні свистки, сопілки..) і язичкові (волинка, дримба, сурма) (Укр. нар. муз. інстр., 1967, 25).
2. Прикм. до язичок 3. Жовті пелюстки язичкових квіток соняшника використовують у медицині як ліки (Ол. та ефір. культ., 1956, 17); Серед гуцулів побутує легенда про чудодійну силу гірської рослинки [нечуйвітру] з оранжево-жовтими язичковими квіточками (Знання.., 1, 1970, 30).
3. лінгв. Який вимовляється за участю м'якого піднебіння і язичка (у 2 знач.) (про звуки). Язичкові приголосні.
4. у знач. ім. язичкові, вих, мн. Клас паразитичних безхребетних тварин типу членистоногих.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | язичковий | язичкова | язичкове | язичкові |
Родовий | язичкового | язичкової | язичкового | язичкових |
Давальний | язичковому | язичковій | язичковому | язичковим |
Знахідний | язичковий, язичкового | язичкову | язичкове | язичкові, язичкових |
Орудний | язичковим | язичковою | язичковим | язичковими |
Місцевий | на/у язичковому, язичковім | на/у язичковій | на/у язичковому, язичковім | на/у язичкових |