ясенець
ЯСЕНЕЦЬ1, нця, ч . 1. бот. (Dictamnus L.). Багаторічна трав'яниста ефіроносна рослина родини рутових з дрібнопірчастими листками. В лісах Кавказу, Криму та по деяких байраках України росте своєрідна рослина - ясенець - з досить великими білувато-рожевими квітами та ясенеподібними листками (Наука, 5, 1960, 38).
2. діал. Золототисячник. Росте золототисячник по всій Україні, на Північному Кавказі, в Литві, Середній Азії та в центральній смузі РРФСР. У народі називають його середушником, ясенцем, а також центурією (Знання.., 4, 1974, 29).
ЯСЕНЕЦЬ2, нця, ч. Зменш.-пестл. до ясен. І кувать зозуля стала з гілки древа-ясенця (Тич., II, 1957, 314).
ЯСЕНЕЦЬ3, нця і нцю, ч. , розм. Перший тоненький льодок на річці, ставку і т. ін. Довше дивилася на себе [Христина]: і коли припадала до джерельця пити воду, і коли зупинялася на першому льодку-ясенцю (Стельмах, І, 1962, 154); У лісі коні пішли хутчіш... Лід-ясенець, напнутий на калюжах, дзвінко ломився (Гуц., Скупана.., 1965, 107); Леонід Трохимович усе порався біля верстата. Припасовуючи заготовку майбутньої деталі, поглядав на прозорий ясенець віконної шибки, до якої припадали у веселому танку пелюстки-сніжинки (Веч. Київ, 12.I 1971, 1).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ясенець | ясенці |
Родовий | ясенця, ясенцю | ясенців |
Давальний | ясенцеві, ясенцю | ясенцям |
Знахідний | ясенець | ясенці |
Орудний | ясенцем | ясенцями |
Місцевий | на/у ясенці | на/у ясенцях |
Кличний | ясенцю | ясенці |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ясенець | ясенці |
Родовий | ясенця | ясенців |
Давальний | ясенцеві, ясенцю | ясенцям |
Знахідний | ясенець | ясенці |
Орудний | ясенцем | ясенцями |
Місцевий | на/у ясенці | на/у ясенцях |
Кличний | ясенцю | ясенці |