яструбець
ЯСТРУБЕЦЬ, бця, ч. Зменш.-пестл. до яструб. У небі - ні хмаринки, на полукіпках, покладених вздовж дороги, сиділи яструбці і зосереджено вичікували малих гризунів (Гжицький, У світ.., 1960, 156).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | яструбець | яструбці |
Родовий | яструбця | яструбців |
Давальний | яструбцеві, яструбцю | яструбцям |
Знахідний | яструбця | яструбців |
Орудний | яструбцем | яструбцями |
Місцевий | на/у яструбці, яструбцеві | на/у яструбцях |
Кличний | яструбцю | яструбці |