єдиний
ЄДИНИЙ, а, е. 1. Один, без інших. Радянський народ є єдиним господарем своєї країни; // Лише один. Якби знала Матуся горенько твоє, Чи оддала б за генерала Дитя єдинеє своє? (Шевч., II, 1953, 222); Вона не знає, як це зробити, але втеча - єдиний вихід (Хижняк, Тамара, 1959, 187).
2. Який становить собою внутрішню єдність; цілісний, неподільний. Наша партія завжди стояла на позиції єдиної, інтернаціональної, організації с.-д. партії (Ленін, 20, 1950, 58); Ми йдемо вперед єдиним фронтом; // Тісно зближений, згуртований. Наш народ єдиний - в цьому наша сила (Корн., Разом із життям, 1950, 92); // Загальний, спільний для всіх. Однією з найважливіших проблем втілення в життя ленінської ідеї електрифікації всієї країни і побудови економіки комуністичного суспільства є створення єдиної енергетичної системи (ЄЕС) СРСР (Ком. Укр., 7, 1962, 33).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | єдиний | єдина | єдине | єдині |
Родовий | єдиного | єдиної | єдиного | єдиних |
Давальний | єдиному | єдиній | єдиному | єдиним |
Знахідний | єдиний, єдиного | єдину | єдине | єдині, єдиних |
Орудний | єдиним | єдиною | єдиним | єдиними |
Місцевий | на/у єдиному, єдинім | на/у єдиній | на/у єдиному, єдинім | на/у єдиних |