єхидна
ЄХИДНА, и, ж, 1. Однопрохідний яйцекладний ссавець, верхня частина тіла якого вкрита голками. В Австралії водяться такі тварини, які вже давно вимерли на інших материках, як, наприклад: сумчасті - кенгуру, сумчастий вовк; яйцекладні ссавці - качконіс, єхидна (Ек. геогр. заруб. країн, 1956, 305).
2. Отруйна австралійська змія.
3. перен., розм. Про лиху, злу, хитру, лукаву, в'їдливу людину. [Ніна:] І подумати, що такій єхидні він надсилає свій перший привіт! (Коч., II, 1956, 222); Все це бачила фашистська єхидна і давно вже накидала оком на наші статки (Панч, Іду, 1946, 5).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | єхидна | єхидни |
Родовий | єхидни | єхидн |
Давальний | єхидні | єхиднам |
Знахідний | єхидну | єхидн |
Орудний | єхидною | єхиднами |
Місцевий | на/у єхидні | на/у єхиднах |
Кличний | єхидно | єхидни |
єхидний
ЄХИДНИЙ, а, е. Пройнятий злістю, хитрістю, лукавством (про людину). [Xрапко:] Він і мені все здавався єхидним, щось дуже вже падав передо мною... (Мирний, V, 1955, 203); Не була вона ні скупою, ні єхидною, а була доброю і чутливою (Довж., І, 1958, 191); // Який містить у собі таємний намір зачепити, образити. Максим єхидним голоском зупинив свого друга (Смолич, Мир.., 1958, 65); Єхидна посмішка світилась в очах вершників (Д. Бедзик, Студ. Води, 1959, 18).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | єхидний | єхидна | єхидне | єхидні |
Родовий | єхидного | єхидної | єхидного | єхидних |
Давальний | єхидному | єхидній | єхидному | єхидним |
Знахідний | єхидний, єхидного | єхидну | єхидне | єхидні, єхидних |
Орудний | єхидним | єхидною | єхидним | єхидними |
Місцевий | на/у єхидному, єхиднім | на/у єхидній | на/у єхидному, єхиднім | на/у єхидних |