ізольований
ІЗОЛЬОВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до ізолювати. Я особисто, з ряду причин, опинився серед письменників ізольованим (Довж., І, 1958, 21); Усі електричні проводи в приміщеннях повинні.. бути ізольованими захисною оболонкою (Стол.-буд. справа, 1957, 175); // ізольовано, безос. присудк. сл. Показати лабораторії категорично відмовився [Гальванеску], попередивши, що їх зовсім ізольовано в так званому лівому корпусі (Смолич, І, 1958, 77).
2. у знач. прикм. Окремий, відокремлений. Усі тепер хочуть краще жити, всім заманулося ізольованих квартир (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 173); З дослідів на ізольованому серці відомо, що дотик зондом до внутрішньої оболонки серця викликає скорочення серця (Фізіол. ж., VI, 2, 1960, 228).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | ізольований | ізольована | ізольоване | ізольовані |
Родовий | ізольованого | ізольованої | ізольованого | ізольованих |
Давальний | ізольованому | ізольованій | ізольованому | ізольованим |
Знахідний | ізольований, ізольованого | ізольовану | ізольоване | ізольовані, ізольованих |
Орудний | ізольованим | ізольованою | ізольованим | ізольованими |
Місцевий | на/у ізольованому, ізольованім | на/у ізольованій | на/у ізольованому, ізольованім | на/у ізольованих |