ізопрен
ІЗОПРЕН, -у, ч. Органічна сполука; ненасичений вуглеводень, безбарвна, летка, горюча рідина, що застосовується для виробництва ізопренових каучуків, бутилкаучуку тощо.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ізопрен | ізопрени |
Родовий | ізопрену | ізопренів |
Давальний | ізопренові, ізопрену | ізопренам |
Знахідний | ізопрен | ізопрени |
Орудний | ізопреном | ізопренами |
Місцевий | на/у ізопрені | на/у ізопренах |
Кличний | ізопрене | ізопрени |