ізумрудний
ІЗУМРУДНИЙ, а, е. 1. Прикм. до ізумруд; смарагдовий; // Оздоблений смарагдами. Ізумрудний перстень.
2. Який має яскраво-зелений колір. Ізумрудним килимом вкрилися поля, зайняті озимими (Рад. Укр., 5.V 1963, 1).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | ізумрудний | ізумрудна | ізумрудне | ізумрудні |
Родовий | ізумрудного | ізумрудної | ізумрудного | ізумрудних |
Давальний | ізумрудному | ізумрудній | ізумрудному | ізумрудним |
Знахідний | ізумрудний, ізумрудного | ізумрудну | ізумрудне | ізумрудні, ізумрудних |
Орудний | ізумрудним | ізумрудною | ізумрудним | ізумрудними |
Місцевий | на/у ізумрудному, ізумруднім | на/у ізумрудній | на/у ізумрудному, ізумруднім | на/у ізумрудних |