імпотентний
ІМПОТЕНТНИЙ, а, е. Стос. до імпотенції. Імпотентний стан; // Хворий на імпотенцію. Імпотентна людина.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | імпотентний | імпотентна | імпотентне | імпотентні |
Родовий | імпотентного | імпотентної | імпотентного | імпотентних |
Давальний | імпотентному | імпотентній | імпотентному | імпотентним |
Знахідний | імпотентний, імпотентного | імпотентну | імпотентне | імпотентні, імпотентних |
Орудний | імпотентним | імпотентною | імпотентним | імпотентними |
Місцевий | на/у імпотентному, імпотентнім | на/у імпотентній | на/у імпотентному, імпотентнім | на/у імпотентних |