інбридинг
ІНБРИДИНГ, -у, ч. Схрещування або шлюб особин, що є між собою близькими родичами. // Система розведення тварин, за якої застосовують спаровування споріднених особин. // Примусове самозапилення або схрещування споріднених особин перехреснозапильних рослин; інцухт. // У тварин і перехреснозапильних рослин при тривалому інбридингу можливі виникнення потворності, зниження продуктивності, життєздатності або загибель особин; при схрещуванні інбредних ліній у гібридів першого покоління часто виявляється гетерозис.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | інбридинг | інбридинги |
Родовий | інбридингу | інбридингів |
Давальний | інбридингові, інбридингу | інбридингам |
Знахідний | інбридинг | інбридинги |
Орудний | інбридингом | інбридингами |
Місцевий | на/у інбридингу | на/у інбридингах |
Кличний | інбридингу | інбридинги |