інститут
ІНСТИТУТ, у, ч. 1. Назва деяких вищих навчальних закладів і наукових установ. З будівництва пішов учитися і тепер не без гордощів міг уже похвалитися тим, що він - студент розвідувального факультету політехнічного інституту (Донч., II, 1956, 14); Перед самою війною він закінчив середню школу і мріяв про художній інститут (Гончар, III, 1959, 240); Медичний інститут; Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні Академії наук УРСР.
2. У дореволюційній Росії - закритого типу жіночий середній навчальний заклад для дітей дворян. Умилася. А добрі люде Прибрали, в Київ одвезли У інститут (Шевч., II, 1953, 14); Батько хотів оддати її в гімназію або в інститут (Н.-Лев., IV, 1956, 227); Інститут шляхетних дівчат.
3. юр. Сукупність правових норм у якій-небудь галузі суспільних відносин. Основне зло сучасного ладу Панас Мирний бачив в існуванні інституту приватної власності (Від давнини.., І, 1960, 374); Інститут шлюбу.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | інститут | інститути |
Родовий | інституту | інститутів |
Давальний | інститутові, інституту | інститутам |
Знахідний | інститут | інститути |
Орудний | інститутом | інститутами |
Місцевий | на/у інституті | на/у інститутах |
Кличний | інституте | інститути |