інфікований
ІНФІКОВАНИЙ, а, е, спец. Дієпр. пас. мин. ч. до інфікувати. Дітей, інфікованих туберкульозом, вакцинувати недоцільно (Хвор. дит. віку, 1955, 250); Часто люди, у яких корені зубів інфіковані карієсом, вважають себе здоровими (Хлібороб Укр., 3, 1969, 38).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | інфікований | інфікована | інфіковане | інфіковані |
Родовий | інфікованого | інфікованої | інфікованого | інфікованих |
Давальний | інфікованому | інфікованій | інфікованому | інфікованим |
Знахідний | інфікований, інфікованого | інфіковану | інфіковане | інфіковані, інфікованих |
Орудний | інфікованим | інфікованою | інфікованим | інфікованими |
Місцевий | на/у інфікованому, інфікованім | на/у інфікованій | на/у інфікованому, інфікованім | на/у інфікованих |