ієрогліф
ІЄРОГЛІФ, а, ч. 1. Фігурний знак у системі ідеографічного письма, що позначає поняття, склад або звук мови. Етруски писали не.. ієрогліфами, а буквеним письмом, яке нагадувало латинське (Знання.., 1, 1966, 28); Ієрогліфи - дивні знаки, Не мені розгадати їх суть (Воронько, Тепло... 1959, 106); * У порівн. Тихим морем послались біласті дороги.. Вони списали синє полотно моря, як давні ієрогліфи (Коцюб., II, 1955, 288).
2. перев. мн., перен. Про незрозумілий, нерозбірливий почерк. Секретар в блокноті щось нотував швидкими розмашистими ієрогліфами (Смолич, III, 1959, 482).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ієрогліф | ієрогліфи |
Родовий | ієрогліфа | ієрогліфів |
Давальний | ієрогліфові, ієрогліфу | ієрогліфам |
Знахідний | ієрогліф | ієрогліфи |
Орудний | ієрогліфом | ієрогліфами |
Місцевий | на/у ієрогліфі | на/у ієрогліфах |
Кличний | ієрогліфе | ієрогліфи |