ґонт
ГОНТ, у, ч., ГОНТА, и, ж. Покрівельний матеріал у вигляді тонких дощечок. Він у нашому селі церкву новим гонтом обшив (Вовчок, І, 1955, 40); За кілька днів радянські вояки встигли полагодити паркан, біля конюшні навісити двері, а на хаті з'явилися нові латки гонту... (Чорн., Визвол. земля, 1959, 180); Тепер Тернівка - погане місто: доми все соломою криті, десь-то якийсь-то під гонтою (Свидн., Люборацькі, 1955, 50); Навколо сторожки лежали дошки, високо підіймались обгороджені кіллям стоси данської і звичайної клепки та осикової гонти (Стельмах, Хліб.., 1959, 265).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ґонт | ґонти |
Родовий | ґонту | ґонтів |
Давальний | ґонтові, ґонту | ґонтам |
Знахідний | ґонт | ґонти |
Орудний | ґонтом | ґонтами |
Місцевий | на/у ґонті | на/у ґонтах |
Кличний | ґонте | ґонти |
ґонта
ГОНТА див. гонт.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ґонта | ґонти |
Родовий | ґонти | ґонт |
Давальний | ґонті | ґонтам |
Знахідний | ґонту | ґонти |
Орудний | ґонтою | ґонтами |
Місцевий | на/у ґонті | на/у ґонтах |
Кличний | ґонто | ґонти |