апломб
АПЛОМБ, у, ч. Самовпевненість у поведінці, розмові. Лікар, здавалося, забув.. про своє недавнє розгублення і навіть переляк, говорив тепер самовпевнено, з апломбом, з почуттям власної вагомості і невразливості (Збан., Сеспель, 1961, 37); Промовець, витерши хустинкою чоло, почав знову, хоч і без попереднього апломбу (М. Ол., Леся, 1960, 178).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | апломб | апломби |
Родовий | апломбу | апломбів |
Давальний | апломбові, апломбу | апломбам |
Знахідний | апломб | апломби |
Орудний | апломбом | апломбами |
Місцевий | на/у апломбі | на/у апломбах |
Кличний | апломбе | апломби |