пунктуальний
ПУНКТУАЛЬНИЙ, а, е. Дуже точний, акуратний. Поспішним кроком подалася [Целя] до пошти, боячись, щоб і так уже не зустріли її понурі погляди і закиди пунктуальної, як машина, пані Грозицької (Фр., II, 1950, 312); - Пішли, люди, - сказав завжди пунктуальний Михайло, - до станції ще далеко (Собко, Звич. життя, 1957, 9); В роботі він - пунктуальний до педантизму (Літ. газ., 14.І 1958, 3).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | пунктуальний | пунктуальна | пунктуальне | пунктуальні |
Родовий | пунктуального | пунктуальної | пунктуального | пунктуальних |
Давальний | пунктуальному | пунктуальній | пунктуальному | пунктуальним |
Знахідний | пунктуальний, пунктуального | пунктуальну | пунктуальне | пунктуальні, пунктуальних |
Орудний | пунктуальним | пунктуальною | пунктуальним | пунктуальними |
Місцевий | на/у пунктуальному, пунктуальнім | на/у пунктуальній | на/у пунктуальному, пунктуальнім | на/у пунктуальних |