бункер
БУНКЕР, а, ч. Вмістище для недовгого зберігання і перевантаження сипких матеріалів; може бути складовою частиною якоїсь машини (напр., комбайна і т. ін.). Під бункер одна за одною підходять автомашини, які вивозять хліб у державні засіки. Дві-три хвилини витрачається на завантаження кожної (Рад. Укр., 12. VII 1961, 1); Сонце припікало, ячмінь був сухий.., в бункер текло золоте зерно (Збан., Любов, 1957, 16).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | бункер | бункери |
Родовий | бункера | бункерів |
Давальний | бункерові, бункеру | бункерам |
Знахідний | бункер | бункери |
Орудний | бункером | бункерами |
Місцевий | на/у бункері | на/у бункерах |
Кличний | бункере | бункери |