поколошкати
ПОКОЛОШКАТИ, аю, аєш, док., перех., розм. 1. Док. до колошкати 1, 2. - Та не гомони, дядьку: усю рибу поколошкав (Морд., І, 1958, 57); -Та зайця не стріляйте! Лисичок спочатку поколошкаємо (Вишня, II, 1956, 124); Вистрілив [Денис] для страху, щоб поколошкати дівчат (Тют., Вир, 1960, 19).
2. рідко. Те саме, що покошлатити.
3. Пошкодити, побити (рослини). Град поколошкав трошки хліб (Сл. Гр.).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поколошкаю | поколошкаємо |
2 особа | поколошкаєш | поколошкаєте |
3 особа | поколошкає | поколошкають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | поколошкав | поколошкали |
Жіночий рід | поколошкала | |
Середній рід | поколошкало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поколошкаймо | |
2 особа | поколошкай | поколошкайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | поколошкавши |