заборгований
ЗАБОРГОВАНИЙ, а, е. Який заборгувався, має борг. Перспектива року обов'язкової жалоби на випадок смерті голови родини, яка виключає одруження кого-небудь з членів цієї родини, анітрохи не всміхалася по вуха заборгованому «пану докторові» (Вільде, Сестри... 1958, 55).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | заборгований | заборгована | заборговане | заборговані |
Родовий | заборгованого | заборгованої | заборгованого | заборгованих |
Давальний | заборгованому | заборгованій | заборгованому | заборгованим |
Знахідний | заборгований, заборгованого | заборговану | заборговане | заборговані, заборгованих |
Орудний | заборгованим | заборгованою | заборгованим | заборгованими |
Місцевий | на/у заборгованому, заборгованім | на/у заборгованій | на/у заборгованому, заборгованім | на/у заборгованих |