померк
ПОМЕРК, у, ч. , розм., рідко. Те саме, що померки. Земля, укрившись темно-сизим померком ночі, мліла у своїй чарівній дрімоті (Мирний, IV, 1955, 87); Померк ішов на гори, виповзав з долин, випростувався в одвічній тиші, померк наповзав на очі Яреми, і вони поволі закрилися (Загреб., Шепіт, 1966, 374).