виштрикувати
ВИШТРИКУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИШТРИКАТИ, аю, аєш, док., перех., розм. Виколювати, вибивати (звичайно про очі). - Та що ти мені отеє, пане писарю, тикаєш у вічі? Чи їх виштрикати хочеш, чи що? (Кв.-Осн., II, 1956, 160); * Образно. Незважаючи ні на втому, що валила з сідел, ні на темряву, що мокрим галуззям виштрикувала хлопцям очі, всі були сповнені пориву й рішучості будь-що пробитись до Києва (Гончар, II, 1959, 146).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | виштрикую | виштрикуємо |
2 особа | виштрикуєш | виштрикуєте |
3 особа | виштрикує | виштрикують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | виштрикуватиму | виштрикуватимемо |
2 особа | виштрикуватимеш | виштрикуватимете |
3 особа | виштрикуватиме | виштрикуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | виштрикував | виштрикували |
Жіночий рід | виштрикувала | |
Середній рід | виштрикувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | виштрикуймо | |
2 особа | виштрикуй | виштрикуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | виштрикуючи | |
Минулий час | виштрикувавши |