кришка
КРИШКА1, и, ж. Верхня частина предмета, якою затуляють у ньому отвір; покришка, накривка. Гануш.. проворно одчинив кришку фортеп'яна, сів і вдарив міцно по клавішах (Н.-Лев., III, 1956, 218); В тиші хтось грюкнув кришкою парти (Головко, II, 1957, 57); Вгорі зі стіни виглядала витяжна труба, закрита кришкою (Ю. Янов., II, 1954, 40).
@ Не зоставити ні кришки, ні покришки див. зоставляти.
КРИШКА2, и, ж. 1. Те саме, що крихта. Рудий Максим мав звичку згортати з столу всі кришки у жменю та кидати в рот (Коцюб., II, 1955, 52): - Обманула, дурисвітко, раз, то хоч тепер май кришку совісті (Стельмах, І, 1962, 131); - Ай, бабусечко! Що там розказувати! Нуда така! -.. Чого ж вивчили тебе, кришко? (Вовчок, І, 1955, 104).
@ До [останньої] кришки - те саме, що До [останньої] крихти (див. крихта). Все, що було у торбині, Стеребив [Іван] до кришки (Рудан., Тв., 1956, 122); Ні (ані, і) кришки - те саме, що Ні (ані, і) крихти (див. крихта). - Вийди, доню, наперед, - сказав старий Проць.., ні кришки не дивуючись із того, що бачить її живу (Ю. Янов., І, 1954, 123); Кошик перевернений і паляниць ані кришки нема! (Фр., IV, 1950, 85).
2. Те саме, що кришиво. Для виготовлення кольорового асфальту застосовуються різні матеріали - мармурова кришка, вапняк, сірі й червоні гранітні висівки (Наука.., 4, 1963, 17); М'яка з торф'яною кришкою земля пружинила під колесами (Стельмах, II, 1962, 83).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кришка | кришки |
Родовий | кришки | кришок |
Давальний | кришці | кришкам |
Знахідний | кришку | кришки |
Орудний | кришкою | кришками |
Місцевий | на/у кришці | на/у кришках |
Кличний | кришко | кришки |