імпет
ІМПЕТ, у, ч., заст. Сильний натиск, раптовий порив; сила. Від заходу насувалася чорна хмара, душний вітер з імпетом бив об гори (Коцюб., І, 1947, 255); Пан Кшивокольський.. в першім імпеті міг хапнутися до шаблі (Хотк., Довбуш, 1965, 38); * У порівн. І враз мов імпетом що кинуло Дениса назустріч невідомому чоловікові (Гр., II, 1963, 254).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | імпет | імпети |
Родовий | імпету | імпетів |
Давальний | імпетові, імпету | імпетам |
Знахідний | імпет | імпети |
Орудний | імпетом | імпетами |
Місцевий | на/у імпеті | на/у імпетах |
Кличний | імпете | імпети |