імпровізований
ІМПРОВІЗОВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до імпровізувати. Завадка тим часом стояв на імпровізованій з людських спин «трибуні» й далі питав (Вільде, Сестри.., 1958, 475); // у знач. прикм. Марко всотував у себе не лише голі факти, а й тон.. і жести авторів цих коротких імпровізованих промов (Кир., Вибр., 1960, 353); Під кінець XVIII в., коли стара шкільна драма майже зовсім була завмерла, інтермедії і сценічні діалоги жили на імпровізованих приватних сценах (Фр., XVI, 1955, 218).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | імпровізований | імпровізована | імпровізоване | імпровізовані |
Родовий | імпровізованого | імпровізованої | імпровізованого | імпровізованих |
Давальний | імпровізованому | імпровізованій | імпровізованому | імпровізованим |
Знахідний | імпровізований, імпровізованого | імпровізовану | імпровізоване | імпровізовані, імпровізованих |
Орудний | імпровізованим | імпровізованою | імпровізованим | імпровізованими |
Місцевий | на/у імпровізованому, імпровізованім | на/у імпровізованій | на/у імпровізованому, імпровізованім | на/у імпровізованих |