інфінітив
ІНФІНІТИВ, а, ч., грам. Те саме, що Неозначена форма дієслова (див. неозначений). Інфінітиви на -ати, -ити, -іти, -ути краще вживати в повній формі, ніж у короткій -ать, -ить, -іть, -уть (Сам., II, 1958, 368); Інфінітив - незмінна форма дієслова, яка в слов'янських мовах.. з усіх категорій дієслова зберігає тільки категорію виду, категорію стану (Сл. лінгв. терм., 1957, 75).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | інфінітив | інфінітиви |
Родовий | інфінітива | інфінітивів |
Давальний | інфінітивові, інфінітиву | інфінітивам |
Знахідний | інфінітив | інфінітиви |
Орудний | інфінітивом | інфінітивами |
Місцевий | на/у інфінітиві | на/у інфінітивах |
Кличний | інфінітиве | інфінітиви |