ароматний
АРОМАТНИЙ, а, е. Який виділяє аромат (у 1 знач.); запашний. Сонячне проміння надавало блиску очам, а прохолодне повітря, наче ароматний напій, наповнювало легені (Трубл., II, 1955, 188); // Насичений ароматом (у 1 знач.). Тепла хвиля повітря.. тихо колихалась поміж маслин і била в лице нам ароматним прибоєм (Коцюб., II, 1955, 301).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | ароматний | ароматна | ароматне | ароматні |
Родовий | ароматного | ароматної | ароматного | ароматних |
Давальний | ароматному | ароматній | ароматному | ароматним |
Знахідний | ароматний, ароматного | ароматну | ароматне | ароматні, ароматних |
Орудний | ароматним | ароматною | ароматним | ароматними |
Місцевий | на/у ароматному, ароматнім | на/у ароматній | на/у ароматному, ароматнім | на/у ароматних |