багатіти
БАГАТІТИ, ію, ієш, недок. Ставати багатим (у 1, 2 знач.). - Сам багатієш, а мені од тебе нема ніякої помочі, - сказав Коцюба та й пішов з двору (Н.-Лев., IV, 1956, 159); Радянська влада шанує таких, що чесно працюють і багатіють разом з усією країною (Козл., Весн. шум, 1952, 91); Росте, багатіє й квітне колгоспне село! (Вишня, День.., 1950, 11).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | багатію | багатіємо |
2 особа | багатієш | багатієте |
3 особа | багатіє | багатіють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | багатітиму | багатітимемо |
2 особа | багатітимеш | багатітимете |
3 особа | багатітиме | багатітимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | багатів | багатіли |
Жіночий рід | багатіла | |
Середній рід | багатіло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | багатіймо | |
2 особа | багатій | багатійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | багатіючи | |
Минулий час | багатівши |