бай
БАЙ1, я, ч. У дореволюційній Середній Азії - багач, великий землевласник або скотар, лихвар. Бай друзів наскликав, Тож випить є потреба (Шпорта, Вибр., 1958, 516).
БАЙ2, невідм., дат., рідко. Спати; спи; // Приспів у дитячих колискових піснях. Йди, мисливцю лютий, Баюньки, бай, Зайця-побігайця Не бий, не стріляй! (Мал., І, 1956, 361).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | бай | баї |
Родовий | бая | баїв |
Давальний | баєві, баю | баям |
Знахідний | бая | баїв |
Орудний | баєм | баями |
Місцевий | на/у баї | на/у баях |
Кличний | баю | баї |
баяти
БАЯТИ, баю, баєш, недок., перех., фольк. Говорити, розповідати. Що говорять, то й виговорять. - Що бають, то й вибають (Номис, 1864, № 7810); Якби нам хата тепла та люди добрі, казали б ми казку, баяли байку до самого світу (Л. Укр., V, 1956, 200); Омелько заходився казку баяти (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 528).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | баю | баємо |
2 особа | баєш | баєте |
3 особа | бає | бають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | баятиму | баятимемо |
2 особа | баятимеш | баятимете |
3 особа | баятиме | баятимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | баяв | баяли |
Жіночий рід | баяла | |
Середній рід | баяло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | баймо | |
2 особа | бай | байте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | баючи | |
Минулий час | баявши |