барвінок
БАРВІНОК, нку, ч. Трав'яниста рослина з вічнозеленим листям і голубуватими квітами. Барвінок цвів і зеленів. Слався, розстилався (Шевч., II, 1953, 346); Росте на пагорбі маленькому землі Серед могил загиблих партизанів Барвінок голубий (Рильський, Урожай, 1950, 96); * У порівн. Хлопець молодий, як барвінок (Номис, 1864, № 8462); Накладено вівцям за драбинки пахучого гірського сіна, дрібного та зеленого, як барвінок (Фр., III, 1950, 271).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | барвінок | барвінки |
Родовий | барвінку | барвінків |
Давальний | барвінкові, барвінку | барвінкам |
Знахідний | барвінок | барвінки |
Орудний | барвінком | барвінками |
Місцевий | на/у барвінку | на/у барвінках |
Кличний | барвінку | барвінки |